# Податкове резидентство: якій країні звітувати про інвестиції Як перевірити податкове резидентство після переїзду, розібратися з вимогами двох країн і підготувати документи щодо інвестиційних доходів. - **Article ID:** `tax-law/tax-residency` - **Canonical URL:** - **Markdown URL:** - **Мова:** uk - **Категорія:** Податки та право - **Теги:** податкове резидентство, іноземні доходи, переїзд, декларація, подвійне оподаткування - **Рівень:** базовий - **Час читання:** 8 хв - **Оновлено:** 2026-09-09 - **Content hash:** `sha256:81474333c426f545208ca190d0674764fc51cded1adf3fb35ff0f9ea5e948547` > **Важливо.** Це освітній матеріал, а не індивідуальна податкова, юридична чи інвестиційна консультація. Резидентство та обов’язки щодо звітності визначають за фактичними обставинами, законодавством відповідних країн і застосовним міжнародним договором за потрібний період. Стаття не встановлює резидентство конкретної людини. Ви переїхали за кордон, орендували житло й продовжуєте інвестувати через той самий брокерський рахунок. В Україні залишилися квартира, банківська картка, можливо, ФОП. Брокер просить оновити податкові дані, і виникає запитання: якій країні тепер звітувати про дивіденди та продаж акцій? Почати потрібно з податкового резидентства — статусу, який визначає ваш зв’язок із країною для оподаткування. Як ми пояснюємо у [вступній статті про податки інвестора](https://wiki.portfulla.app/tax-law/investor-taxes-basics.md), для резидента України значення можуть мати й іноземні доходи. Після переїзду подібні вимоги може висувати інша країна. > **Головне за 30 секунд.** Резидентство визначають за правилами кожної країни та фактичними обставинами життя. Якщо дві країни вважають вас резидентом, потрібно перевірити міжнародний договір між ними. Його правила допомагають визначити резидентство для застосування договору, але не гарантують відсутності звітності в іншій країні. Кількість днів, паспорт і адреса в анкеті брокера окремо не дають універсальної відповіді. ## Що саме змінює резидентство Країна податкового резидентства зазвичай претендує на оподаткування доходів людини з усього світу, з установленими законом і договорами винятками. Для нерезидента вимоги частіше стосуються доходів із джерел у цій країні. В Україні це розмежування встановлює стаття 163 [Податкового кодексу](https://tax.gov.ua/nk/rozdil-iv--podatok-na-dohodi-fizichnih-o/). У інвестора можуть одночасно бути країна проживання, країна компанії, яка виплачує дивіденди, та країна брокера. Це різні ролі. Саме відкриття рахунку в іноземного брокера не робить вас податковим резидентом країни його реєстрації. Посвідка на проживання або тимчасовий захист визначають право перебувати в країні. Податковий статус перевіряють окремо. [OECD пояснює](https://www.oecd.org/en/networks/global-forum-tax-transparency/resources/aeoi-implementation-portal/tax-residency.html), що право проживати в країні чи її громадянство не означають автоматичного набуття податкового резидентства або втрати попереднього. Спеціальні правила для людей, які виїхали через війну, потрібно перевіряти для конкретної країни та року. ## Як Україна визначає резидента Українські критерії наведені в підпункті 14.1.213 Податкового кодексу та [роз’ясненні ДПС](https://kyiv.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/908723.html). Основна послідовність така: | Що перевіряють | Коли це має значення | |---|---| | Місце проживання | Початковий критерій — проживання в Україні. | | Постійне місце проживання | Якщо місце проживання є також за кордоном, перевіряють постійне місце проживання в Україні. | | Центр життєвих інтересів | Якщо постійне житло є в обох країнах, оцінюють, де тісніші особисті та економічні зв’язки. | | Перебування в Україні не менше 183 днів за податковий рік | Цей критерій застосовують, коли центр інтересів неможливо визначити або постійного місця проживання немає в жодній країні. Враховують дні приїзду та від’їзду. | | Громадянство України | Наступний критерій, якщо попередні не дозволили визначити статус. | Кодекс також окремо враховує реєстрацію як самозайнятої особи та визначення основного місця проживання в Україні у встановленому порядку. Постійне проживання сім’ї або реєстрація підприємницької діяльності названі достатніми, але не виключними умовами визначення центру інтересів. Це означає, що відкритий український ФОП не можна пропустити під час аналізу. Водночас висновок за українським законом — лише перший крок, якщо інша країна теж вважає вас резидентом: далі перевіряють договір між країнами. ## Чому 183 дні не вирішують усе Помилка починається з припущення, що всі країни використовують однаковий тест: прожив певну кількість днів — став резидентом, прожив менше — не став. Насправді критерії та зв’язки між ними відрізняються. Наприклад, [польська податкова служба](https://www.podatki.gov.pl/podatki-osobiste/pit/informacje-podstawowe/co-jest-opodatkowane/dochody-z-pracy-wykonywanej-za-granica) називає дві альтернативні підстави: центр особистих або економічних інтересів у Польщі **або** перебування там понад 183 дні в податковому році. Достатньо виконання однієї з них. Це приклад польського правила, а не інструкція для будь-якої країни. Уявімо Олену, яка провела за кордоном 150 днів. Самої цієї цифри недостатньо, щоб відкинути іноземне резидентство: інша підстава може бути пов’язана з її житлом, сім’єю чи роботою. Так само 220 днів за кордоном не доводять автоматичної втрати українського статусу. ## Якщо обидві країни вважають вас резидентом Така ситуація можлива, тому що кожна країна спочатку застосовує власний закон. Щоб з’ясувати, як між ними розподіляються податкові права, перевіряють договір про уникнення подвійного оподаткування. Почати пошук можна з [переліку договорів на сайті Мінфіну](https://mof.gov.ua/uk/international_agreements_of_ukraine_on_avoidance_double_taxation-543). Важливо перевірити не лише назву документа, а й чинність, дату початку застосування та зміни. Підписаний новий договір може ще не застосовуватися до вашого доходу. Для фізичних осіб договори часто містять послідовні критерії вирішення подвійного резидентства. Наприклад, стаття 4 [Конвенції між Україною та Польщею](https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/616_168) передбачає таку логіку: 1. Де є постійне житло; якщо в обох країнах — де тісніші особисті й економічні зв’язки. 2. Якщо попередній крок не дає відповіді або постійного житла немає в обох країнах — де людина звичайно проживає. 3. Якщо вона звичайно проживає в обох країнах або в жодній — громадянство. 4. Якщо й цей критерій не вирішує питання — взаємна згода компетентних органів країн. Це послідовність перевірки, а не набір ознак, з якого можна вибрати найзручнішу. «Звичайно проживає» у договорі також не варто самостійно замінювати універсальним порогом у 183 дні. Результат визначає резидентство **для цілей конкретного договору**. Це не рівнозначно видаленню всіх податкових записів про людину в іншій країні. Якщо застосовного договору немає, не можна просто використати наведений приклад: потрібен окремий аналіз законів обох країн і доступних механізмів усунення подвійного оподаткування. ## Куди звітувати про інвестиції після визначення статусу Наступний крок — розібрати кожен вид доходу. [Дивіденди, проценти та результат продажу активу](https://wiki.portfulla.app/investing/return.md) можуть регулюватися різними статтями договору. Наприклад, у Конвенції з Польщею це статті 10, 11 та 13; порядок усунення подвійного оподаткування описано окремо. Країна джерела доходу може зберігати право утримувати податок, а країна резидентства — вимагати декларування цього доходу та застосовувати передбачене звільнення або зарахування податку. Звітність залежить також від внутрішніх процедур. Визначене резидентство саме по собі не є дозволом ігнорувати вимоги іншої країни. Практична перевірка для кожної виплати чи продажу складається з чотирьох питань: - Яка країна вважається країною джерела цього доходу за застосовними правилами? - Яка стаття договору регулює дохід і яким країнам дозволяє його оподатковувати? - Чи потрібні декларація або інша звітність у кожній із цих країн? - Які документи потрібні для договірної пільги або зарахування вже сплаченого податку? Пільга для певного інструмента в Україні не гарантує аналогічної пільги за кордоном. Іноземні правила потрібно перевірити навіть тоді, коли український банк нічого не утримав. ## Що підготувати після переїзду Почніть із хронології: коли ви виїхали, де жили, коли переїхала сім’я, почалася робота та відбулися інвестиційні операції. Рік переїзду потребує окремої уваги: у конкретній країні статус може змінюватися протягом року. Польські [роз’яснення про резидентство](https://www.podatki.gov.pl/media/6957/obja%C5%9Bnienia-podatkowe-rezydencja-podatkowa.pdf) розглядають таку можливість; переносити цей порядок на інші країни без перевірки не слід. Для підтвердження обставин корисно зібрати: - календар перебування й документи про перетин кордону; - договори оренди та дані про фактичне використання житла; - документи про проживання сім’ї, роботу, навчання дітей; - інформацію про підприємницьку діяльність і її реєстрацію; - брокерські звіти з датами операцій та виплат; - податкові декларації, довідки й листування з органами обох країн. Це матеріали для оцінки, а не перелік документів, кожен із яких окремо «перемикає» резидентство. Саме володіння квартирою не описує, як ви нею користуєтеся і де фактично живете. ## Довідка, анкета брокера та декларація Довідка про резидентство підтверджує статус для відповідного періоду й може бути потрібна для застосування міжнародного договору. Українську довідку отримують за заявою до ДПС; порядок описаний в [офіційному роз’ясненні](https://wvp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/1000563.html). Довідка про сплачений податок — інший документ: вона підтверджує платіж, а не резидентство. Брокер може просити самостійне підтвердження податкових даних для CRS — стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки. За [поясненням OECD](https://www.oecd.org/en/networks/global-forum-tax-transparency/resources/aeoi-implementation-portal/tax-residency.html), у такому підтвердженні потрібно розкривати всі податкові резидентства. Порядок заповнення конкретної форми варто уточнити, особливо за подвійного статусу. Оновлення анкети брокера не замінює податкової декларації. Так само отримання довідки не означає, що всі доходи вже задекларовані. У кожного документа своє призначення. ## З яким питанням звертатися до фахівця Замість загального «де мені платити податки?» підготуйте конкретну ситуацію: країни, потрібний рік, хронологію переїзду, зв’язки з Україною та список доходів. Попросіть пояснити висновок за законами обох країн, застосування договору й обов’язки щодо кожного виду доходу. Робочий результат такого аналізу — зрозумілий перелік: де й за який період ви є резидентом, що і куди подаєте, які платежі виникають та чим підтверджуєте свою позицію. Саме цей перелік допомагає перейти від невизначеності після переїзду до конкретних дій. ## Джерела 1. [Хто вважається фізичною особою — резидентом України в розумінні Податкового кодексу України?]() - ДПС у м. Києві 2. [Міжнародні договори України про уникнення подвійного оподаткування]() - Міністерство фінансів України 3. [Конвенція між Україною та Польщею: статті 4, 10, 11, 13, 24 та 26]() - Верховна Рада України 4. [Конвенція між Україною та Польщею — польський текст]() - Міністерство фінансів Польщі 5. [Доходи від роботи за кордоном: резидентство та подвійне оподаткування]() - Міністерство фінансів Польщі 6. [Податкове резидентство та обсяг податкових обов’язків фізичних осіб у Польщі]() - Міністерство фінансів Польщі 7. [Tax residency]() - OECD 8. [Як отримати довідку про підтвердження статусу податкового резидента України?]() - Державна податкова служба України 9. [Розділ IV Податкового кодексу України: оподаткування резидентів і нерезидентів]() - Державна податкова служба України ## Пов'язані матеріали - **Як загалом розібратися з податками на інвестиції?** [Податки інвестора: з чого почати]() (8 хв) - **Чим відрізняються зростання ціни та виплати від активу?** [Дохідність: звідки береться прибуток інвестора]() (9 хв)